Статті
November 14, 2025
Збереження культурної спадщини з глиною: Наталія Супрун і відродження української мазанки
Як режисерка та письменниця купує, реставрує та будує мазанки по всій Україні
Regularly ensure no new buildings or trees are casting shadows
Et tellus congue praesent pellentesque volutpat laoreet bibendum ut congue sed libero velit sed suscipit amet mattis orci aliquet egestas nibh quis neque vulputate convallis adipiscing magna. Mattis quisque in feugiat in metus laoreet sodales lectus id augue quis pellentesque feugiat luctus malesuada laoreet bibendum nibh augue fames feugiat diam sed. Varius ut eget sollicitudin sed semper sed semper sed nunc sagittis sit at sit.
- Euismod amet rutrum ornare egestas ac nunc ullamcorper mi pretium
- Mauris aliquet faucibus iaculis dui vitae litum sus ullamco
- Semper pharetra duis purus facilisis nec pretium imperdiet varius
- Molestie eget quis viverra eget eget pulvinar a donec vitae amet
Regularly check the energy output to identify any issues
Sed massa vestibulum lectus suspendisse egestas sit. Interdum vel scelerisque non imperdiet nec euismod enim tristique purus leo fames ut malesuada iaculis nunc ridiculus purus hendrerit mauris netus nunc arcu nulla hac parturient elementum proin. Malesuada commodo mi arcu sit adipiscing turpis nullam dignissim phasellus cras sagittis et sit blandit vestibulum vitae eget nulla vel dictum elementum in feugiat vel volutpat libero porta sed.
Have a professional periodically inspect and service the system
Nibh tellus arcu aliquam in pellentesque ultricies non nisi suspendisse laoreet est felis placerat bibendum nisl fermentum ut et eget lacus lectus aliquet egestas nullam suspendisse vulputate dictum tempus ullamcorper mattis ultrices suscipit ipsum vitae arcu est volutpat suscipit dolor gravida netus massa lacinia maecenas dictum facilisis eu.
- Ut est dui porttitor vitae diam cras faucibus urna diam proin ultrices
- Mauris aliquet faucibus iaculis dui vitae ullamco
- Sapien tempus nec scelerisque praesent mattis vitae commodo
- Justo at dictum fames condimentum nisl tellus mauris fermentum
Be cautious not to put stress on the panels
Nibh tellus arcu aliquam in pellentesque ultricies non nisi suspendisse laoreet est felis placerat bibendum nisl fermentum ut et eget lacus lectus aliquet egestas nullam suspendisse vulputate dictum tempus ullamcorper mattis ultrices suscipit ipsum vitae arcu est volutpat suscipit dolor gravida netus massa lacinia maecenas ictum facilisis eu.
“At scelerisque elementum vitae sed et posuere adipiscing est pulvinar id proin eget posuere odio dictumst mi interdum”
Prevent birds, rodents, and insects from nesting under panels
Sit nulla nec vitae odio orci phasellus metus diam leo est nisi morbi arcu vitae urna sit platea ligula non quis non aliquam in posuere mi egestas nunc ac vitae sed nunc auctor justo orci id ut neque ac nec. In quam eget volutpat urna consequat sit morbi tristique lobortis urna convallis lectus ac.
Follow all guidelines to maintain the warranty validity
Praesent magna turpis tellus nisl tortor est nisl nulla neque sed nisi enim cras in vitae aliquam. Posuere ultrices hac consectetur nulla odio at vitae egestas dis vestibulum risus amet viverra tortor tincidunt nascetur platea ultricies fermentum nibh nulla in lorem lectus adipiscing pretium sit condimentum nullam in eu in lorem cras proin.
Україна нині переживає глибоку трансформацію. В умовах війни та окупації боротьба точиться не лише за територію, а й за культурну тяглість — за збереження архітектури, традицій і матеріальної спадщини. Одним із найвиразніших символів цієї стійкості є мазанка — народне житло, споруджене з природних місцевих матеріалів: глини, соломи, вапна.
Попри свою простоту, мазанка є унікальним прикладом поєднання екологічності, енергоефективності та адаптивності до місцевих умов. Вона тепла, недорога, швидка у спорудженні — а головне, побудована з того, що буквально під ногами. Такі будівлі не лише зберігають народну архітектуру, а й стають практичним рішенням для сучасної відбудови, адже подібні матеріали доступні майже в усіх регіонах України.
Режисерка та письменниця Наталія Супрун, яка володіє трьома мазанками в різних частинах країни, поєднує у своїй діяльності традиційне будівництво, екологічний підхід і прагнення відновити втрачені зв’язки з рідною землею. У своїх розповідях вона торкається не лише технологій, а й соціальних аспектів — ролі жінок у сфері будівництва, ставлення суспільства до ручної праці та значення повернення до локальних практик.
Історія Наталії почалася з мрії, що з часом перетворилася на особисту місію.
«Я завжди знала, що колись куплю мазанку в Криму, десь біля скель. Я чекала, подорожувала, дорослішала — і тоді росія окупувала Крим. Після цього я жила в різних містах. Але думка не відпускала: якщо куплю мазанку, можливо, знову відчую дім».
Маючи обмежений бюджет, Наталія придбала свою першу мазанку за 1000 доларів у Черкаській області — у селі, куди потрапила вперше.
Її перше літо на новому місці стало випробуванням ентузіазму. Висока трава, комарі, дощі, а головне — місцевий скепсис.
«Я вже тоді була екосвідомою і не мала грошей. Тож шукала місцеві, природні способи ремонту. Питала сусідів, а вони відповідали: “Знеси цю мазанку й побудуй нормальну. Із шлакоблоку.”»
Брак досвіду швидко дався взнаки: під час ремонту Наталія виявила, що несучі балки згнили.
«Я сіла й заплакала. Так закінчився мій перший сезон із мазанками. Подумала: мабуть, ще не готова».
Переосмислення досвіду відбулося далеко від дому — у США. Там Наталія познайомилася з людьми, які практикують глиняне будівництво, і почала вивчати принципи сталих технологій.
«Я дізналася, як правильно готувати суміші, щоб уникнути вологи, тріщин і руйнувань. І тоді зрозуміла: я готова знову. Мені потрібна ще одна мазанка».
Повернувшись до України, вона купила другу хату — знову на Черкащині, неподалік від першої.
«Одразу хочу розвіяти міф: мазанка — це не проста неестетична “хатина з глини”. Це архітектура, що поєднує ландшафт, мудрість та матерію».
Мазанки бувають різними за конструкцією: від стін із глини та соломи до дерев’яних каркасів і сучасних варіантів зі солом’яними тюками. У своїй роботі Наталія використовує комбінацію:
- солому,
- вапно,
- білу глину,
- пісок,
- і навіть кінський кізяк — як природний компонент так званої «лінивої штукатурки».
«Щоб уникнути запаху, я заливаю кізяк окропом і працюю одразу. Якщо залишити на добу, буде легкий запах, але він швидко зникає».
Наталія вважає, що майбутнє мазанки — у поєднанні традиції та сучасності.
«Є стереотип, що мазанки холодні й крихкі. Але люди бачать старі занедбані хати, які руйнувалися через недогляд. Якщо все зробити правильно, мазанка простоїть поколіннями без постійних ремонтів».
Переваги очевидні: екологічність, економічність, чудова теплоізоляція, повна біорозкладність.
«Можна збудувати дім, який через сто років просто повернеться в землю. Без шкоди довкіллю й без купи будівельного сміття».
Наталія в будівництві з 18 років. Ще з першої орендованої квартири робила ремонти. Попри роки досвіду, й досі стикається з упередженням.
«Якось у магазині запитали: “А хто тебе, дівчинко, саму відправив?” А мені вже 30. Іноді чоловіки, коли бачать робітників на моїй ділянці, запитують, що ми робимо. Я їм відповідаю, – та вони не слухають, чекають, поки відповість хтось із чоловіків».
Попри це, відчуває зміни в ставленні до жінок в будівництві. Хоча й не знає однозначно, з чим це повʼязано:
«Чи то це моя набута упевненість, чи то нарощена роками шкіра або, взагалі, – тенденція змінюється».
«Коли я купила першу мазанку, це точно не було модно. А зараз — шалений попит. І я впевнена, що далі буде тільки більше, як колись у Канаді чи США».
Для Наталії мазанка — це не архаїка, а модель сталого майбутнього, втілення ідеї відновлення й самоідентифікації через матеріальну культуру.
Сьогодні Наталія працює над кількома проєктами, що поєднують спадщину та інновацію:
- створенням гайдбуку «Як знайти свою ідеальну мазанку»;
- онлайн-курсом із будівництва мазанок, розробленим спільно з іншими екобудівельниками;
- реставрацією 100-річної хати своєї бабусі на Полтавщині — для створення творчої та реабілітаційної резиденції для письменників, митців і ветеранів.
«Це проєкт повернення до коренів, — каже Наталія. — Архітектура відродження. І, можливо, архітектура майбутньої України».
Україна нині переживає глибоку трансформацію. В умовах війни та окупації боротьба точиться не лише за територію, а й за культурну тяглість — за збереження архітектури, традицій і матеріальної спадщини. Одним із найвиразніших символів цієї стійкості є мазанка — народне житло, споруджене з природних місцевих матеріалів: глини, соломи, вапна.
Попри свою простоту, мазанка є унікальним прикладом поєднання екологічності, енергоефективності та адаптивності до місцевих умов. Вона тепла, недорога, швидка у спорудженні — а головне, побудована з того, що буквально під ногами. Такі будівлі не лише зберігають народну архітектуру, а й стають практичним рішенням для сучасної відбудови, адже подібні матеріали доступні майже в усіх регіонах України.
Режисерка та письменниця Наталія Супрун, яка володіє трьома мазанками в різних частинах країни, поєднує у своїй діяльності традиційне будівництво, екологічний підхід і прагнення відновити втрачені зв’язки з рідною землею. У своїх розповідях вона торкається не лише технологій, а й соціальних аспектів — ролі жінок у сфері будівництва, ставлення суспільства до ручної праці та значення повернення до локальних практик.
Історія Наталії почалася з мрії, що з часом перетворилася на особисту місію.
«Я завжди знала, що колись куплю мазанку в Криму, десь біля скель. Я чекала, подорожувала, дорослішала — і тоді росія окупувала Крим. Після цього я жила в різних містах. Але думка не відпускала: якщо куплю мазанку, можливо, знову відчую дім».
Маючи обмежений бюджет, Наталія придбала свою першу мазанку за 1000 доларів у Черкаській області — у селі, куди потрапила вперше.
Її перше літо на новому місці стало випробуванням ентузіазму. Висока трава, комарі, дощі, а головне — місцевий скепсис.
«Я вже тоді була екосвідомою і не мала грошей. Тож шукала місцеві, природні способи ремонту. Питала сусідів, а вони відповідали: “Знеси цю мазанку й побудуй нормальну. Із шлакоблоку.”»
Брак досвіду швидко дався взнаки: під час ремонту Наталія виявила, що несучі балки згнили.
«Я сіла й заплакала. Так закінчився мій перший сезон із мазанками. Подумала: мабуть, ще не готова».
Переосмислення досвіду відбулося далеко від дому — у США. Там Наталія познайомилася з людьми, які практикують глиняне будівництво, і почала вивчати принципи сталих технологій.
«Я дізналася, як правильно готувати суміші, щоб уникнути вологи, тріщин і руйнувань. І тоді зрозуміла: я готова знову. Мені потрібна ще одна мазанка».
Повернувшись до України, вона купила другу хату — знову на Черкащині, неподалік від першої.
«Одразу хочу розвіяти міф: мазанка — це не проста неестетична “хатина з глини”. Це архітектура, що поєднує ландшафт, мудрість та матерію».
Мазанки бувають різними за конструкцією: від стін із глини та соломи до дерев’яних каркасів і сучасних варіантів зі солом’яними тюками. У своїй роботі Наталія використовує комбінацію:
- солому,
- вапно,
- білу глину,
- пісок,
- і навіть кінський кізяк — як природний компонент так званої «лінивої штукатурки».
«Щоб уникнути запаху, я заливаю кізяк окропом і працюю одразу. Якщо залишити на добу, буде легкий запах, але він швидко зникає».
Наталія вважає, що майбутнє мазанки — у поєднанні традиції та сучасності.
«Є стереотип, що мазанки холодні й крихкі. Але люди бачать старі занедбані хати, які руйнувалися через недогляд. Якщо все зробити правильно, мазанка простоїть поколіннями без постійних ремонтів».
Переваги очевидні: екологічність, економічність, чудова теплоізоляція, повна біорозкладність.
«Можна збудувати дім, який через сто років просто повернеться в землю. Без шкоди довкіллю й без купи будівельного сміття».
Наталія в будівництві з 18 років. Ще з першої орендованої квартири робила ремонти. Попри роки досвіду, й досі стикається з упередженням.
«Якось у магазині запитали: “А хто тебе, дівчинко, саму відправив?” А мені вже 30. Іноді чоловіки, коли бачать робітників на моїй ділянці, запитують, що ми робимо. Я їм відповідаю, – та вони не слухають, чекають, поки відповість хтось із чоловіків».
Попри це, відчуває зміни в ставленні до жінок в будівництві. Хоча й не знає однозначно, з чим це повʼязано:
«Чи то це моя набута упевненість, чи то нарощена роками шкіра або, взагалі, – тенденція змінюється».
«Коли я купила першу мазанку, це точно не було модно. А зараз — шалений попит. І я впевнена, що далі буде тільки більше, як колись у Канаді чи США».
Для Наталії мазанка — це не архаїка, а модель сталого майбутнього, втілення ідеї відновлення й самоідентифікації через матеріальну культуру.
Сьогодні Наталія працює над кількома проєктами, що поєднують спадщину та інновацію:
- створенням гайдбуку «Як знайти свою ідеальну мазанку»;
- онлайн-курсом із будівництва мазанок, розробленим спільно з іншими екобудівельниками;
- реставрацією 100-річної хати своєї бабусі на Полтавщині — для створення творчої та реабілітаційної резиденції для письменників, митців і ветеранів.
«Це проєкт повернення до коренів, — каже Наталія. — Архітектура відродження. І, можливо, архітектура майбутньої України».
Event Schedule
Lorem ipsum dolor sit amet consectetur. Sit ut gravida aenean potenti. Metus in eu vel morbi dui nunc tellus. Non a massa maecenas massa.
