Волонтерка, яка доєдналась до проєкту з жіночої відбудови та зводила будівлі на деокупованих територіях України

Et tellus congue praesent pellentesque volutpat laoreet bibendum ut congue sed libero velit sed suscipit amet mattis orci aliquet egestas nibh quis neque vulputate convallis adipiscing magna. Mattis quisque in feugiat in metus laoreet sodales lectus id augue quis pellentesque feugiat luctus malesuada laoreet bibendum nibh augue fames feugiat diam sed. Varius ut eget sollicitudin sed semper sed semper sed nunc sagittis sit at sit.
Sed massa vestibulum lectus suspendisse egestas sit. Interdum vel scelerisque non imperdiet nec euismod enim tristique purus leo fames ut malesuada iaculis nunc ridiculus purus hendrerit mauris netus nunc arcu nulla hac parturient elementum proin. Malesuada commodo mi arcu sit adipiscing turpis nullam dignissim phasellus cras sagittis et sit blandit vestibulum vitae eget nulla vel dictum elementum in feugiat vel volutpat libero porta sed.

Nibh tellus arcu aliquam in pellentesque ultricies non nisi suspendisse laoreet est felis placerat bibendum nisl fermentum ut et eget lacus lectus aliquet egestas nullam suspendisse vulputate dictum tempus ullamcorper mattis ultrices suscipit ipsum vitae arcu est volutpat suscipit dolor gravida netus massa lacinia maecenas dictum facilisis eu.
Nibh tellus arcu aliquam in pellentesque ultricies non nisi suspendisse laoreet est felis placerat bibendum nisl fermentum ut et eget lacus lectus aliquet egestas nullam suspendisse vulputate dictum tempus ullamcorper mattis ultrices suscipit ipsum vitae arcu est volutpat suscipit dolor gravida netus massa lacinia maecenas ictum facilisis eu.
“At scelerisque elementum vitae sed et posuere adipiscing est pulvinar id proin eget posuere odio dictumst mi interdum”
Sit nulla nec vitae odio orci phasellus metus diam leo est nisi morbi arcu vitae urna sit platea ligula non quis non aliquam in posuere mi egestas nunc ac vitae sed nunc auctor justo orci id ut neque ac nec. In quam eget volutpat urna consequat sit morbi tristique lobortis urna convallis lectus ac.
Praesent magna turpis tellus nisl tortor est nisl nulla neque sed nisi enim cras in vitae aliquam. Posuere ultrices hac consectetur nulla odio at vitae egestas dis vestibulum risus amet viverra tortor tincidunt nascetur platea ultricies fermentum nibh nulla in lorem lectus adipiscing pretium sit condimentum nullam in eu in lorem cras proin.
Повномасштабна війна не лише змінила економічні пріоритети України, а й помітно трансформувала структуру зайнятості. Активні мобілізаційні процеси, орієнтація на європейські підходи в питаннях гендерної рівності, а також гостра потреба в робочій силі сприяли тому, що зріс відсоток жінок у різних професіях, які традиційно вважалися «суто чоловічими».
У 2023 році Державна служба зайнятості працевлаштувала 1 200 жінок у будівельній галузі. Нині вони становлять 38% робітників сектору — на 18% більше, ніж на початку російського вторгнення. Жінки дедалі частіше займають посади водійок, охоронниць, операторок АЗС, вантажниць. Ця тенденція підтримується також завдяки програмам швидкої перекваліфікації та запитам ринку праці на робочу силу.
Одним із прикладів такої зміни є історія Віри Фатєєвої — волонтерки ініціативи Repair Together, яка бере участь у відбудові зруйнованих громад на щойно деокупованих територіях. Її досвід показує, що жінки здатні виконувати весь обʼєм будівельних робіт — від мурування до монтажу покрівлі — і водночас долати стереотипи, що залишилися в професійному середовищі.

Коли Віра дізналася про проєкт Велике Дівництво від ініциативи Repair Together з відбудовчого волонтерства, вона долучилась до команди. Це проєкт, в межах якого повністю зруйнований будинок зводили виключно жінки. Для більшості учасниць це був перший системний досвід роботи на реальному будмайданчику.

«Мій досвід у будівництві? Я колись допомагала татові щось закрутити. Робила косметичний ремонт у квартирі та в батьків. Але йти на справжній будмайданчик було страшно. А потім ти приїжджаєш — і розумієш, що це не космічна наука. Це цікаво і зовсім не лячно. Як майстер-клас, тільки масштабний».
Підготовка до роботи відбувалися на локації: у селі Лукашівка на Чернігівщині. Волонтерки працювали у вихідні та жили у наметовому таборі. Єдиним фаховим наставником став прораб Оуен з Ірландії, який навчав команду користуватися інструментами, пояснював технології та координував процес.
«Оуен розповідав нам “ірландською англійською”. Спочатку взагалі було важко щось зрозуміти. Ми збиралися в гурт і питали одна одну: “Ну що, правильно почули?”».
Пошук кваліфікованої жінки-прорабки виявився практично неможливим. Це є наслідком багаторічного витіснення жінок із професійного будівельного навчання. Це також є типовим прикладом структурної нерівності: жінка формально «не представлена в професії», бо ринок довго не допускав її до здобуття досвіду.
Віра долучилася до будівництва на етапі, коли вже стояли зовнішні стіни. Вона брала участь у заливанні армопоясу, укладанні цегли, а згодом — у роботах над дахом. Будинок зводили для пані Ніни, яка втратила житло та автомобіль через пожежу під час окупації, але продовжує забезпечувати родину та вести власну діяльність.

Підбір об’єктів для Repair Together базується не лише на рівні руйнування, а й на соціальних критеріях. Пріоритет отримують люди, які, попри тяжкі умови, залишаються економічно активними та підтримують свої громади.
Під час волонтерства Віра опанувала мурування настільки добре, що навчала інших. У змішаних проєктах, де були залучені і жінки і чоловіки, вона зіштовхувалася з різними моделями поведінки — від нейтрального ставлення до відкритої упередженості.
«Чоловіки-іноземці зазвичай сприймали жінок у професії як норму. Проте частина українських робітників і далі відмовляються від традиційних уявлень про жіночу працю. Один чоловік відверто заявив, що “жінки на майданчику лише для розваги”».
Ці випадки демонструють, що професія досі формує власну культуру праці, де залишки патріархальних моделей взаємодії впливають на якість робочого середовища.

«У студентстві я мріяла поїхати у волонтерський табір десь у Африці. А виявилося, що потрібна — тут, в Україні».
Repair Together перетворив Лукашівку на міжнародний волонтерський табір: десятки людей, спільна робота, культурні події, командна взаємодія. За словами Віри, така модель відбудови створює у громадах відчуття солідарності та повертає довіру між людьми.
«Після такого є відчуття, що люди, з якими ти знайома тиждень, поруч вже десять років. І можна на них покластися. І так, під час волонтерства утворилося чимало пар — я чекаю на перше “repair-весілля”».

Попри втому від війни, вона переконана, що участь українців у волонтерських та відбудовчих проєктах зростатиме. Психологічне відновлення часто починається з відчуття корисності — і відбудова дає саме це.
Віра вважає, що українське суспільство успадкувало стійкий стереотип: будівельник — професія «для тих, хто не вступив до нормального університету». Але роль цих фахівців стає очевидною саме під час війни. Це люди, які фізично створюють простір для життя: домівки, дороги, укриття, об'єкти критичної інфраструктури.
Нормалізація професії, підвищення престижу та розширення доступу жінок до технічного навчання — важливі умови для майбутньої відбудови країни.
Повномасштабна війна не лише змінила економічні пріоритети України, а й помітно трансформувала структуру зайнятості. Активні мобілізаційні процеси, орієнтація на європейські підходи в питаннях гендерної рівності, а також гостра потреба в робочій силі сприяли тому, що зріс відсоток жінок у різних професіях, які традиційно вважалися «суто чоловічими».
У 2023 році Державна служба зайнятості працевлаштувала 1 200 жінок у будівельній галузі. Нині вони становлять 38% робітників сектору — на 18% більше, ніж на початку російського вторгнення. Жінки дедалі частіше займають посади водійок, охоронниць, операторок АЗС, вантажниць. Ця тенденція підтримується також завдяки програмам швидкої перекваліфікації та запитам ринку праці на робочу силу.
Одним із прикладів такої зміни є історія Віри Фатєєвої — волонтерки ініціативи Repair Together, яка бере участь у відбудові зруйнованих громад на щойно деокупованих територіях. Її досвід показує, що жінки здатні виконувати весь обʼєм будівельних робіт — від мурування до монтажу покрівлі — і водночас долати стереотипи, що залишилися в професійному середовищі.

Коли Віра дізналася про проєкт Велике Дівництво від ініциативи Repair Together з відбудовчого волонтерства, вона долучилась до команди. Це проєкт, в межах якого повністю зруйнований будинок зводили виключно жінки. Для більшості учасниць це був перший системний досвід роботи на реальному будмайданчику.

«Мій досвід у будівництві? Я колись допомагала татові щось закрутити. Робила косметичний ремонт у квартирі та в батьків. Але йти на справжній будмайданчик було страшно. А потім ти приїжджаєш — і розумієш, що це не космічна наука. Це цікаво і зовсім не лячно. Як майстер-клас, тільки масштабний».
Підготовка до роботи відбувалися на локації: у селі Лукашівка на Чернігівщині. Волонтерки працювали у вихідні та жили у наметовому таборі. Єдиним фаховим наставником став прораб Оуен з Ірландії, який навчав команду користуватися інструментами, пояснював технології та координував процес.
«Оуен розповідав нам “ірландською англійською”. Спочатку взагалі було важко щось зрозуміти. Ми збиралися в гурт і питали одна одну: “Ну що, правильно почули?”».
Пошук кваліфікованої жінки-прорабки виявився практично неможливим. Це є наслідком багаторічного витіснення жінок із професійного будівельного навчання. Це також є типовим прикладом структурної нерівності: жінка формально «не представлена в професії», бо ринок довго не допускав її до здобуття досвіду.
Віра долучилася до будівництва на етапі, коли вже стояли зовнішні стіни. Вона брала участь у заливанні армопоясу, укладанні цегли, а згодом — у роботах над дахом. Будинок зводили для пані Ніни, яка втратила житло та автомобіль через пожежу під час окупації, але продовжує забезпечувати родину та вести власну діяльність.

Підбір об’єктів для Repair Together базується не лише на рівні руйнування, а й на соціальних критеріях. Пріоритет отримують люди, які, попри тяжкі умови, залишаються економічно активними та підтримують свої громади.
Під час волонтерства Віра опанувала мурування настільки добре, що навчала інших. У змішаних проєктах, де були залучені і жінки і чоловіки, вона зіштовхувалася з різними моделями поведінки — від нейтрального ставлення до відкритої упередженості.
«Чоловіки-іноземці зазвичай сприймали жінок у професії як норму. Проте частина українських робітників і далі відмовляються від традиційних уявлень про жіночу працю. Один чоловік відверто заявив, що “жінки на майданчику лише для розваги”».
Ці випадки демонструють, що професія досі формує власну культуру праці, де залишки патріархальних моделей взаємодії впливають на якість робочого середовища.

«У студентстві я мріяла поїхати у волонтерський табір десь у Африці. А виявилося, що потрібна — тут, в Україні».
Repair Together перетворив Лукашівку на міжнародний волонтерський табір: десятки людей, спільна робота, культурні події, командна взаємодія. За словами Віри, така модель відбудови створює у громадах відчуття солідарності та повертає довіру між людьми.
«Після такого є відчуття, що люди, з якими ти знайома тиждень, поруч вже десять років. І можна на них покластися. І так, під час волонтерства утворилося чимало пар — я чекаю на перше “repair-весілля”».

Попри втому від війни, вона переконана, що участь українців у волонтерських та відбудовчих проєктах зростатиме. Психологічне відновлення часто починається з відчуття корисності — і відбудова дає саме це.
Віра вважає, що українське суспільство успадкувало стійкий стереотип: будівельник — професія «для тих, хто не вступив до нормального університету». Але роль цих фахівців стає очевидною саме під час війни. Це люди, які фізично створюють простір для життя: домівки, дороги, укриття, об'єкти критичної інфраструктури.
Нормалізація професії, підвищення престижу та розширення доступу жінок до технічного навчання — важливі умови для майбутньої відбудови країни.
Lorem ipsum dolor sit amet consectetur. Sit ut gravida aenean potenti. Metus in eu vel morbi dui nunc tellus. Non a massa maecenas massa.
Subscribe to our newsletter for the latest updates, innovations, and ways you can support the rebuilding of Ukraine.